Підбір батьківських пар

Ще Іван Володимирович Мічурін писав про те, що для створення нових сортів плодових рослин придатних для вирощування в даній місцевості необхідно використовувати в селекції інтродуковані з далеких країн сорти з необхідними властивостями спільно зі стійкими місцевими аборигенними сортами плодових рослин.

Оскільки морозостійкість є основним напрямком моєї селекції, то для створення нових морозостійких сортів столового винограду необхідно підбирати в якості одного з батьків сорта винограду з дуже високою морозостійкістю.

Проаналізувавши світовий генофонд винограду, я дійшов висновку, що для досягнення поставленого завдання необхідно використовувати в гібридизації найбільш морозостійкі види винограду: Vitis rupestris, Vitis riparia, Vitis labrusca, Vitis rotundifolia, Vitis amurensis та інші.

Найкращими смаковими якостями з цього списку володіє амурський виноград. При високій морозостійкості він має задатки мілдьюстійкості, сильного росту і великої плодоносності пагонів, має гарну відновлюючу здатність і короткий період вегетації.

До недоліків амурських сортів та форм винограду можна віднести дуже раннє пробудження бруньок при температурі + 6 гр.с. та можливість початку вегетації при зимових відлигах. Він також вимогливий до вологи і має погану посухостійкість.

Якщо говорити про самий морозостійкий дикий амурський виноград (до - 42 гр.с.), то товарні та смакові якості його залишають бажати кращого, і використання його в селекції буде мати великий тимчасовий інтервал та зажадає багатоступінчастих схрещувань. Багато в чому цей шлях уже пройдено.

Такі властивості мають і сорти амурського винограду селекції Потапенка Олександра Івановича. Ентузіаст і натхненник, хороший наставник для виноградарів-початківців все своє життя Олександр Іванович присвятив служінню сонячній ягоді і досяг високих результатів у просуванні виноградарства на північ континенту.

    

Для використання в подальшій селекції я привіз і прищепив деякі форми та сорти амурського винограду Потапенко О.І. та зробив на них основну ставку. Це 5-6 покоління амурського винограду від чистого внутрішньовидового схрещування. Дані форми мають середнього розміру ягоди, середні грона, високу плодоносність та врожайність.

    

Їх морозостійкість знаходиться в межах від - 32 гр.с до - 35 гр.с., що дає шанс при схрещуванні з великоягідними комплексними гібридами європейсько-амурського винограду, що мають морозостійкість близько - 25 гр.с., вже в першому - другому поколінні отримати гідний результат.

Як відомо з наукових джерел, морозостійкість при гібридизації усереднюється, але при цьому вимагає ретельної перевірки при випробуванні сіянців у польових умовах.

    

Завдяки селекційній роботі вчених профільних інститутів і приватних селекціонерів на сьогоднішній день співтовариство виноградарів має багато хороших форм і сортів столового винограду, а також форм амурського винограду внутрішньовидового схрещування з більш менш товарними показниками: великі грона, середнього розміру ягоди, велика плодоносність пагонів.

Вивчаючи наукову літературу та консультуючись з провідними селекціонерами, я дійшов висновку, що в якості материнської компоненти в гібридній комбінації краще використовувати великоягідні та великогронні сорти винограду з ФЖТК (функціонально-жіночий тип квітки), а в якості батьківської компоненти – морозостійкий виноград.

Як відомо, у першому поколінні гібридні сіянці, як правило, успадковують величину ягоди та смак по материнській лінії, а стійкість до хвороб та морозу по батьківській лінії. Щоправда, домінантна перевага в генах дикого амурського винограду обов'язково внесе свої корективи та знизить ймовірність успіху найближчим часом. Щоб зменшити вплив можливо, доведеться провести повторні прямі або зворотні схрещування з донорами необхідних властивостей.

В якості материнської форми для проведення селекційних робіт мною були відібрані найбільш підходящі, сучасні комплексно-стійкі сорти, що задовольняють вищевикладеним вимогам та володіють пластичністю при гібридизації та малим консерватизмом властивостей при передачі якостей нащадкам. Йдеться про гарне розщеплення ознак, що дозволить відібрати різні перспективні форми для повторних схрещувань.

    

Такі сорти та форми винограду з ФЖТК, як: Талісман, Подарунок Запоріжжю, Флора, Вікторія добре відомі широкому колу виноградарів, набули поширення та визнання. Вони поєднують в собі властивості великоягідності та високої врожайності з підвищеною морозостійкістю та зимостійкістю.

В якості батьківських форм в батьківських парах були використані амурські форми Потапенко О.І.: Кишмиш чорний зимостійкий, Амурський №8 (Тріумф), Амурський білий №12, Мариновський, Аметистовий, Амурський сіянець Женя та інші.

    

Серед форм амурського винограду, які мені вдалося дістати, є й форми із ФЖТК: Амурський №7 (Один), Амурський Потапенко №9 (ПТХ), Неретинський. Тому вони були використані як материнська форма в селекції.

У пару до них я підібрав найбільш перспективні за сумою характеристик сорти з раннім і дуже раннім терміном достигання: Восторг, Гарольд, Мускат Лівадія, Первозванний та інші. В селекції на безнасінність використані сорти: Юпитер, Коринка російська, Кишмиш угорський – 342, Русбол, Кишмиш Запоріжський, та інші.

При повторних схрещуваннях, для зменшення терміну достигання та нарощування великоплідності, можливе використання новинок сучасної селекції: Супер-Екстра, Рошфор, ЮХД, Елегант надранній та інших. А для посилення властивості морозостійкості необхідно буде повторно використовувати селекцію з амурським виноградом.

Забігаючи наперед, хочеться відзначити, що одночасне поєднання ознак високої морозостійкості та великоплідності ягід при відмінних смакових якостях в моделі «ідеальний сорт для північного виноградарства» -  є найважче завдання.

Продовження: Гібридизація.